Украинский атеистический сайт Понедельник, 25.09.2017, 00:56
Украинский
атеистический
сайт
Приветствую Вас Гость | RSS
Меню сайта

Категории раздела
Эксклюзив [41]
Эксклюзивные материалы, предоставленные для нашего сайта
Публицистика [164]
Атеистическая публицистика
Законодательные акты [4]
Законы, относящиеся к свободе совести
Великие люди - атеисты [82]
В данной рубрике размещены статьи о великих учёных, философах, людях искусства и т.д., которые не верили в бога и в то же время добились всемирного признания.

Наш опрос
Назовите главную задачу всех религий:
Всего ответов: 1886

Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

В помощь атеисту
Лекции Е. К. Дулумана
Лекции Е. К. Дулумана

Атеистические листовки

Краткая история атеизма

Атеистический лекторий

Атеистический календарь



Главная » Статьи » Статьи » Великие люди - атеисты

Атеїстичні погляди декабристів
На початку XIX століття церква у феодаль­но-кріпосницькій Росії була великим землевласником. Духовенство експлуатувало своїх селян-кріпаків так само жорстоко, як і поміщи­ки та дворяни.

Царське самодержавство всіляко використо­вувало церкву та духовенство для придушення, будь-якого прояву революційної і прогресивної думки. Декабристи – перші російські револю­ціонери, передові люди свого часу – бачили тісний зв'язок релігії з політикою самодержав­ства і тому виступали не тільки як противники кріпосництва і самодержавства, але й як про­тивники релігії. Переважна більшість їх були матеріалістами і атеїстами.

У своїй боротьбі проти релігії декабристи спиралися на філософський матеріалізм XVIII століття, а також на досягнення природознав­ства свого часу.

Особливого поширення матеріалістичні та атеїстичні погляди набули у Південному това­ристві декабристів, заснованому в 1821 році П. І. Пестелем у Тульчині на Україні. Крім Пестеля, до цього товариства входили такі ві­домі матеріалісти і атеїсти, як В. Раєвський, М. Крюков, О. Барятинський, П. Борисов, О. Поджіо, І. Горбачевський та інші. Всі вони активно боролися проти релігії, містики і обс­курантизму, одверто заявляли на бесідах про своє безвір'я, ставили своїм завданням «очи­щення» розуму від шкідливого впливу релігій­них забобонів. Їхні антирелігійні погляди були настільки глибокими, що ані погрози, ані тор­тури, ані сибірська каторга не змогли примуси­ти відмовитися від них. М. Бобрищев-Пушкін свідчив, що більшість членів Південного това­риства – безвірники. Той же М. Бобрищев-Пушкін говорив, що Пестель та його одно­думці доводили йому, що «релігія занепала цілком і нічого намагатися її відроджувати... во­на навіть шкідлива».

П. І. Пестель

П. І. Пестель

У Пестеля релігія викликала обурення й оги­ду. Він писав, що катехізис – абстрактна кни­га і вивчати її – огидно. У слідчій справі Пе­стеля відзначені його антирелігійність і політичне вільнодумство. Свободолюбивий напрям ду­мок Пестеля та його атеїстичні погляди були відомі навіть у придворних колах.

Пестель не виконував церковних обрядів, за­перечував релігійні догми. На слідстві він зая­вив, що вже 4 роки не причащався. Відмовився Пестель від причастя і в фортеці. Протоієрей Мисловський, який шпигував за декабристами у Петропавлівській фортеці, у своїй записній книжці зазначив, що всі намагання духівника повернути Пестеля в лоно релігії виявилися марними. Мисловський записав, що «злочинець і слухати не хотів про таїнства віри; він тіль­ки вступав у суперечку із своїм священиком і не переставав доводити правоту своїх думок і вчинків... Увечері 12 липня Рейнбот (свяще­ник – П. В.) прийшов до нього в каземат, щоб підготувати його до смерті. Знову почалися суперечки як про догмати віри, так і про спра­ви політичні. Пастор із сльозами на очах зали­шив жорстокосердого». Пестель і слухати нічого не хотів про релігію, розвивав антирелігійні по­гляди навіть напередодні страти.

Одним з найбільш рішучих і енергійних атеїс­тів був поет В. Раєвський. Поряд з політичною агітацією він вів активну атеїстичну про­паганду в юнкерській школі, а також серед сол­датів; виступав проти релігійних догматів, зокрема проти міфа про створення світу богом. Раєвський висловлював думки про те, що віра в бога є шори для народу, сталевий щит, який допомагає царям пригнічувати народні маси. У вірші «Співець у темниці» поет писав:

Как истукан, немой народ
Под игом дремлет в тайном страхе:
Над ним бичей кровавый род
И мысль и взор казнит на плахе,
И вера, щит царей стальной,
Узда для черни суеверной,
Перед помазанной главой
Смиряет разум дерзновенный.

Раєвський твердив, що людина – не витвір бога, а результат розвитку природи, що люд­ська природа однакова в усіх людей. Спросто­вуючи міф про створення людини богом, він всупереч церковним книгам, які узаконювали іменем бога кріпацтво та освячували привілеї дворян і поміщиків, їдко висміює аристократів. «Без золота й чинів, що б вони були?» – зневажливо писав він про них.

В одній із своїх елегій поет-декабрист зма­льовує жахливу картину кріпосницької дійснос­ті, ганьбить царську династію, показує, що нав­коло царського трону панують «розпуста, ко­рисливість, тиранія». В іншій елегії він запере­чує твердження церкви про божественне походження світу, говорить про існування матері­альних атомів, співає гімн силі всеперемагаючого розуму, що допомагає людині подолати «пітьму земну» і проникнути у найглибші таєм­ниці природи.

В. І. Раєвський

В. І. Раєвський

Віра в бога, на думку Раєвського, може за­довольнити тільки затуркану, пасивну людину. Будучи глибоко переконаним у тому, що релі­гійність селян є тільки тимчасовим явищем, Ра­євський говорив, що кріпак «неминуче відкине священний обов'язок і перейде до безвір'я».

Таким же переконаним матеріалістом і атеїс­том був М. Крюков. Він відзначався глибоким знанням матеріалістичної філософії і своєю полум'яною антирелігійною агітацією. Рабство селян, релігійні забобони, вороже став­лення духовенства до розвитку природничих наук і прогресу взагалі, обскурантизм та егоїзм поміщиків – ось що насамперед примусило Крюкова зректися релігії. Ознайомлення з філо­софськими працями французьких матеріалістів і досягненнями природничих наук зміцнило йо­го віру в силу науки, в силу людського пізнан­ня. «Полум'я вільнодумства», як розповів слід­чому комітетові сам Крюков, розгорілося в ньо­му безпосередньо під впливом тодішньої кріпос­ницької дійсності, яку він повсякденно бачив у Подільській губернії на Україні. Спостерігаю­чи навколо себе рабство і селянську темноту. Крюков все більше і більше переконувався в необхідності поліпшити добробут народу і, зо­крема, дати йому освіту. А оскільки релігія пе­решкоджала поширенню освіти, він виступив рішучим її противником. «Сподівання на за­гробне життя, – говорив Крюков на слідстві, – відвертає від освіти, живить егоїзм, допомагає пригнобленню і заважає людям бачити, що щастя можливе і на землі. Отже, релігія уявля­лася мені уже більше шкідливою, ніж корис­ною».

Слідчому комітетові Крюков розповів про тривалий період вагань, що передували його остаточному розриву з вірою та релігією. «Дов­го не зважувався я, – сказав він, – відкинути бога, нарешті, оживотворивши матерію і при­писавши все існуюче в природі дії випадку, по­гасив світло чистої релігії, що ледве блимало».

Так Крюков з релігійної людини перетворив­ся на переконаного атеїста. Шлях Крюкова до атеїзму був типовим для більшості декабристів.

О. П. Барятинський

О. П. Барятинський

З позицій матеріалізму і атеїзму виступав також активний діяч Південного товариства де­кабристів  поет О. Барятинський. Він пра­вильно вважав, що страх перед грізними сила­ми природи був колискою релігійних вірувань. Свої атеїстичні думки Барятинський висловлю­вав надзвичайно яскраво і різко. У своєрідній атеїстично-сатиричній поемі «Про бога» він на­діляє небесного владику всупереч релігійним догматам найбільш потворними якостями, пока­зує його жорстоким кровопивцею, страховищем народів, сіячем смерті. Відповідаючи у цій пое­мі на відомий афоризм Вольтера «якби бога навіть не існувало, його слід би було вигада­ти», Барятинський приходить до цілком проти­лежного висновку.

Вникните в природу, вопросите историю,
Вы поймете тогда, наконец, что для собственной
славы бога,
При виде зла, покрывающего весь мир,
Если бы даже бог существовал, – нужно было бы
его отвергнуть, –

писав поет, звертаючись до тих, що перебували в полоні релігії.

Генерали Чернишов і Кисельов, які розсліду­вали справу Барятинського, доповідали, що в своїх віршах він заперечує релігію. Слід за­уважити, що це донесення було зроблене лише на підставі чорновиків, знайдених у Барятин­ського під час обшуку; більшість же документів, як відомо, були знищені.

Проти релігійної ідеології боровся і заснов­ник Товариства об'єднаних слов'ян, а потім член Південного товариства декабристів П. Бо­рисов. Син безпомісного дворянина Слобідської України, він ще в дитинстві читав багато кни­жок і «полюбив демократію», як писав він у своїх зізнаннях слідчому комітетові. Борисов наполегливо вивчав природознавство, філосо­фію та історію. Філософські твори російських мислителів, а також Гольбаха, Гельвеція, Дідро та інших французьких матеріалістів допомогли йому остаточно порвати з релігією і стати войов­ничим атеїстом. В період утворення Товари­ства об'єднаних слов'ян світогляд Борисова був уже цілком сформований.

Феодально-кріпосницька дійсність самодер­жавної Росії викликала у нього жагучу ненависть до царизму. Борисов був глибоким мис­лителем і полум'яним пропагандистом прогре­сивних ідей. Його переклади з творів Гельвеція, Вольтера та ін. читали учасники таємного това­риства. Він вів революційну та атеїстичну про­паганду серед солдатів та офіцерів – членів товариства і користувався у них великим авто­ритетом.

Українець І. Горбачевський, член Товариства об'єднаних слов'ян, а потім член Південного то­вариства декабристів теж був одним з енергій­них борців проти феодально-кріпосницького ла­ду і церковної ідеології. Свобода, говорив він, здобувається не молитвами, а кров'ю. Горба­чевський розумів непримиренність релігії і сво­боди, розумів, що «віра протилежна свободі». Цим переконанням він залишився вірним до кінця свого життя. В 1864 році церковники розпочали проти нього справу у зв'язку з тим, що Горбачевський не відвідував церкви і не сповідався. Вони скаржилися, що «із уст Горбачевського до того ж не раз чулися слова бо­гохульні, які виявляли його безвір'я».

Декабрист О. Поджіо так само виділявся серед членів Південного товариства своїми ма­теріалістичними та атеїстичними поглядами. Відставний підполковник, що проживав у Київській губернії, член Кам'янської управи Пів­денного товариства декабристів, він залишився атеїстом до глибокої старості, в церкву не хо­див, обрядів не виконував.

Матеріалістичні та атеїстичні погляди декаб­ристів – представників першого покоління ро­сійських революціонерів – були вершиною в розвитку філософської та атеїстичної думки в Росії і на Україні на початку XIX століття. Зви­чайно, матеріалізм і атеїзм дворянських революціонерів був обмежений тими умовами мате­ріального і духовного життя, в яких вони жи­ли. Атеїзм декабристів являє собою одну з ниж­чих форм атеїзму порівняно до дальших, вищих форм атеїзму і, зокрема, порівняно до марксист­сько-ленінського, пролетарського атеїзму. Але філософські та атеїстичні погляди декабристів відіграли визначну роль у формуванні світогля­ду Бєлінського, Герцена, Огарьова, Добролю­бова, Шевченка та інших передових мислите­лів XIX століття. Вони викликають певний ін­терес і в радянських людей, які творчо вивча­ють цінну спадщину революційних борців пер­шого етапу визвольного руху в Росії.

П. І. Волощенко, кандидат філософських наук.
Журнал «Наука і життя» № 3 1958 року.


Источник: http://ukrainian-ateism.blogspot.com/2013/09/3-1958.html
Категория: Великие люди - атеисты | Добавил: opium (26.09.2013) | Автор: П. І. Волощенко
Просмотров: 634 | Теги: Україна, атеїзм, революція, церков, декабристи, філософія, релігія | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Форма входа

Поиск

Кнопки
Общество Разум

Студия Вектор ТВ

Свобода от религиозного фундаментализма

Атеистический сайт

Великие люди - атеисты

Денница - атеистическое справочное издание

Общество Разум в ВКонтакте

Украинский атеистический сайт в Facebook

Канал на Youtube

Видео Украинского атеистического сайта на Рутубе

Общество Разум

Обращения к атеистам

Эксклюзивные статьи

Интервью с известными атеистами

Великие люди - атеисты


Copyright MyCorp © 2017